5/ 5

<h2><strong>Насіння Бок-чой</strong></h2> <h2><span style="color: #ff0000;"><strong>Ціна за упаковку 50 насінин. </strong></span></h2> <p><strong>Бок-чой</strong> або <strong>Китайська листова капуста</strong> (лат. <em>Brassica rapa</em> сорт <em>chinensis</em>, кит.: 小白菜) — сорт китайської капусти.</p> <p>У бок-чоя не буває качанів, замість цього навколо центральної бруньки у нього формуються гладке темно-зелене листя на товстих стеблах. Бок-чой популярний в південному Китаї і в країнах Південно-Східної Азії. Останнім часом його активно вирощують та продають в Європі і Північній Америці. Група цих рослин у свій час була класифікована як окремий вид Карлом Ліннеєм під назвою <em>B. chinensis</em>, але надалі вчені прийшли до висновку, що бок-чой — усього лише сорт ріпи.</p> <h2><span id=".D0.9D.D0.B0.D0.B9.D0.BC.D0.B5.D0.BD.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span><span id="Найменування">Найменування</span></h2> <p>У російськомовних країнах бок-чой відомий як «черешкова капуста», «китайська листова капуста» або просто «китайська капуста», що не зовсім вірно, тому що китайською капустою вважається також інший сорт цієї рослини — пекінська капуста. В англомовних країнах прижилися назви <em>bok choy</em> або <em>pak choi</em>, що в перекладі з кантонського діалекту означає «білий овоч».</p> <p>У Китаї в основному використовується три терміни: Більшість китайців, що говорять на мандаринському діалекті, використовують назву 油菜, що буквально означає «олійний овоч», — тому що в Китаї з насіння бок-чоя робиться овочева олія. Шанхайці використовують термін 青菜, що означає «синьо-зелений овоч», а кантонійці — 白菜.</p> <h2><span id=".D0.A5.D0.B0.D1.80.D1.87.D0.BE.D0.B2.D0.B0_.D1.86.D1.96.D0.BD.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.8C"></span><span id="Харчова_цінність">Харчова цінність</span></h2> <p>Бок-чой є популярним інгредієнтом в китайській, корейській і японській кухнях. Його варять на пару, смажать, додають в супи або маринують.</p> <p>У бок-чої міститься велика кількість вітаміну А і С. В середньому на 100 грамів припадає 13 кілокалорій, 0,2 г жирів, 1 г дієтичної клітковини, 1,5 г білка, 105 мг кальцію, 0,8 мг заліза, 19 мг магнію і 65 мг натрію.</p>

VE 61 (50 S)

5/ 5

<h2><strong>Насіння Passiflora adulterina</strong></h2> <h2><span style="color: #ff0808;"><strong>Ціна за упаковку з 5 насінин.</strong></span></h2> <p>Рідкісний вид Passiflora був виявлений в Колумбії в 2015 році.<br />Вічнозелена багаторічна в’юнка висотою 5 м (до 20 м у природі) з черговими, еліптичними, насичено-зеленими прожилчастими листям і дрібно-пилчастими краями листя. У пазухах листків з’являються довгі звисаючі рожеві квіти, за якими йдуть ефектні їстівні та смачні плоди. Він приносить багато плодів у формі папайї.</p> <p>Взимку зазвичай втрачає надземну частину, тому навесні знову проростають молоді пагони. Цвіте з весни до осені. З весни до осені зберігається на відкритому повітрі, а взимку – в прохолодному приміщенні.</p> <p>Зимостійкий до -6С</p>

V 22 PAS (5 S)

5/ 5

<h2><strong>Насіння Passiflora biflora</strong></h2> <h2><span style="color: #ff0808;"><strong>Ціна за упаковку з 5 насінин.</strong></span></h2> <p>Пассифлора двоквіткова (Passiflora biflora) — двоквітковий вид з родини Пасифлорових (Pasifloraceae). Пасифлора – це екзотика. Він відомий своїми білими квітками, які з’являються парами.</p> <p>Passiflora biflora — швидкозростаюча ліана з напівпанцирчастим листям. За один сезон може вирости більше метра. Його стійкість до кінця не відома, але, ймовірно, він стійкий до морозів. Деякі джерела стверджують, що вона витримує низькі температури до -10 ° C. Passiflora biflora росте в півтіні. За один сезон може вирости на кілька метрів.</p> <p>Розмножується насінням. Насіння повинні проростати кілька тижнів. Насіння перед посадкою потрібно висадити в теплий грунт і замочити в теплій воді на 24-48 годин. Добре допомагає лікування гібереліновою кислотою.</p> <p>Також його можна розмножити живцями. Його вирощують як декоративну рослину через красиві білі квіти та смачні плоди.</p> <p>Батьківщиною цієї рослини є Новий Світ від Мексики до Колумбії та Венесуели. Він росте в дикому вигляді в деяких частинах Південної Флориди.</p>

V 15

5/ 5

<h2><strong>Насіння Passiflora bogotensis</strong></h2> <h2><span style="color: #ff0808;"><strong>Ціна за упаковку з 5 насінин.</strong></span></h2> <p>Специфічна назва пов'язана з містом, де в 1843 році Карл Т. Хартвег зібрав типовий зразок: «між Боготою та Сіпакірою».<br />Passiflora bogotensis - це в'юста рослина, родом з Колумбії, з роду Passiflora. Його також можна зустріти у Венесуелі.</p> <p>Це в'юста рослина, яка зазвичай утворює густі повзучі маси, покриті більш-менш густим і часто залізистим волоссям. Стебло міцне, загнуте під кути, з товстими перистими, опушене і дуже довге.</p> <p>Листки мають перегородкові прилистки, довжиною 4—5 мм, обпадають; черешок 0,6—1,5 см завдовжки, тонкий, волокнистий, без залозок, лопатка загального профілю навіть у одного і того ж екземпляра дуже мінлива, довгаста, зрідка овальна або трикутно-яйцевидна; довжиною від 4 до 15 см і шириною від 3 до 10 см, коротко 2-лопатевий, з усіченим міждольковим синусом, іноді з третьою часткою в центрі, і навіть у деяких екземплярів верхівка лише підплоска і хвиляста (часточки є короткі, до 1,5 см завдовжки, тупі або субокруглі, мукронульовані), округлі або вигорілі біля основи, цілі або злегка хвилясті по краях; 3-пальматинервія з дуже виступаючими нервами на нижній стороні, опушена або майже гола і блискуча на верхній поверхні, з нижньої щільно-гористо-волосчаста; Він підкорисний. Поодинокі або частіше з’єднані квітконіжки, довжиною до 4 см, волохаті; з трьома приквітками довжиною від 3 до 10 мм, фіолетовими, розміщеними біля верхівки квітконосу або чимось розкиданим на ньому.</p> <p>Квітки діаметром до 4 см: коротка квіточка, зовні фіолетова; чашолистки довгасто-ланцетні, довжиною від 1 до 1,5 см і шириною біля основи близько 5 мм, на верхівці тупі, зовні більш-менш волохаті, зелено-пурпурові, всередині білі; пелюстки довгасті, довжиною від 6 до 9 міліметрів, тупі, білі; коронка розподілена у два ряди: зовнішня з нитками довжиною 4-5 мм, вузькоязикова, підвузлита, розширена на верхівці у вигляді сплюснутої ґудзика, зеленувато-жовта з ніжно-фіолетовим поперечним відтінком; внутрішня частина з ниткоподібними нитками, довжиною 2-3 міліметри, блідо-зеленого кольору; кришка фолікула, зеленувата, з краєм, розділеним на дрібні зубці; видалити кільце; куляста зав’язь, густо вкрита довгими білими волосками; дуже подовжені фасони.</p> <p>Плід кулястий, діаметром від 1 до 1,5 см, у зрілості пурпурно-чорний, насіння яйцеподібне або клиновидно-обратнеяйцеподібне, довжиною близько 3 мм, схрещене поперечно.</p> <p>P. bogotensis родом із східного гірського хребта Колумбії, на висоті від 2000 до 3000 метрів над рівнем моря. Іноді його також можна знайти в Сьєрра-Неваді в Санта-Марти. Цвіте цілий рік.</p>

V 247

5/ 5

<h2><strong>Насіння Passiflora tripartita</strong></h2> <h2><span style="color: #ff0808;"><strong>Ціна за упаковку з 5 насінин.</strong></span></h2> <p>Passiflora tripartita, також званий curuba, tumbo, curuba de Castilla і tumbo serrano — це вид пассифлори з Перу, Болівії, Еквадору, Колумбії та Бразилії на висотах від 2000 до 3200 метрів.</p> <p>Лоза з круглими, рифленими, волосистими стеблами довжиною до 6 м. З кутастими гілками і трилопатевим листям, зубчасті, темно-зелені, з жовтими волосками на верхній стороні. Рожева квітка з трубкою довжиною від 4 до 10 см і чашечкою у формі дзвіночка.</p> <p>Довгасті плоди з м’яким околоплодником, жовті при дозріванні, довжиною від 6 до 15 см, діаметром від 3,5 до 5 см, масою від 100 до 180 г. Множинні куполоподібні насіння з апельсином, соковиті та їстівні, використовуються для приготування соків та морозива.</p> <p>Батьківщиною бананової маракуї є долини Анд від Венесуели до Болівії. Його одомашнили та культивували з доколумбових часів різними культурами західної Південної Америки. Сьогодні його широко культивують, а його плоди регулярно продають на місцевих ринках.</p> <p>Виноградну лозу вирощують у Каліфорнії як декоративну рослину під назвою «м’яка пасифлора». До певної міри його вирощують на Гаваях, Мадейрі та штаті Таміл Наду, Індія. У дозріванні плід жовто-оранжевий і містить солодку їстівну м’якоть оранжевого кольору з чорним насінням.</p> <p>P. tripartita var. mollissima і P. tarminiana донедавна вважалися одним видом, P. mollissima.</p> <p>Синоніми<br />Passiflora psilantha (Sodiro) Killip<br />Passiflora tripartita var. тристоронній<br />Таксонія псіланта Содіро<br />Tacsonia tripartita Juss.</p>

V 74 PT